«Непережиття» Проект художньої студії «Антресоля»
Місто переживає зиму. Порожні вулиці, крижані дороги. Запах снігу. Запах бруду. Дим. Місто, затамувавши подих, перечікує напад морозу – мовчки, похмуро, зосереджено. Колюче, наелектризоване повітря. Колосальна стихія холоду, що ламає розум, висмоктує сили. Проти якої єдина рада – затиснувши кулаки й піднявши плечі – не здаватися. Не поступитися теплом своєї крові. Не дати себе зморити, зім’яти, змолоти. Поволі, наче крізь дрімоту, зав’язується усвідомлення, що у кризі ти віднаходиш себе. Того, ким ти є, ким міг бути і ким ніколи не станеш. Або станеш уже завтра. Того, ким ти стаєш, дивлячись на іншого. Того, хто стає тобою. Ким ви стаєте разом. Ця зима сполучила ваші життя, як судини - тепер у вас спільне життя. Ви переживаєте цю зиму. І не переживаєте. Спільне пережиття. І непережиття.